ЗМІСТ 1. Характеристика транспортних систем зі спектральним ущільненням каналів ………………………………………………………………… 2. Функціональна схема систем зі спектральним ущільненням каналів 3. Технології DWDM і CWDM ……..………………………………....... 4. Компоненти систем зі спектральним ущільненням каналів..……… 5. Система WL-8: архітектура і параметри обладнання………………. 6. Побудова систем зі спектральним ущільненням каналів для Південно-східного територіального вузла на основі обладнання WL-8.…….. 7. Розрахунок резервної РРСПІ на основі обладнання Alcatel-9600 LSY для траси Дніпропетровськ – Київ для потоку STM-4…………….. 8. Висновок…………………………………………………………………... 9. Список використаних джерел……………………………………………. Характеристика транспортних систем зі спектральним ущільненням каналів Сучасна мережа SDH, побудована на базі ТDM, дійшовши до швидкості передавання 10 Гбіт/с, зіштовхнулась з проблемами хроматичної та поляризаційної дисперсії моди, котрі на швидкості, вищій від 10 Гбіт/с, починають суттєво впливати на якість передачі. Таким чином, розширення пропускної здатності за допомогою ТDM виявляється досить проблематичним. У технології WDM немає багатьох обмежень і ускладнень, властивих технології TDM. Для підвищення пропускної здатності ліній зв'язку замість збільшення швидкості передачі у оптичному каналі, як це робиться в системах TDM, в системах WDM йдуть шляхом збільшення числа каналів (котрі передаються на різних довжинах хвиль), що застосовуються у системах передачі. Для систем WDM є неважливим формат даних, що передається у груповому сигналі. На відміну від SDH сигнал, що транспортується в груповому потоці WDM систем, не піддається пакуванню в контейнери, тому в груповому потоці WDM можна безпосередньо передавати різнорідний за форматом трафік. Спрощено це можна зобразити, наприклад, таким чином: Відмінність WDM від ТDM, котрі реалізуються в сучасних SDH системах, можна також проілюструвати наступним рисунком: Тобто, ТDM стає додатком до WDM. Технологія WDM дозволяє суттєво збільшити пропускну здатність лінії зв’язку, дає можливість організувати двосторонню передачу даних по одному волокну, причому нарощування пропускної здатності може відбуватись а же існуючому волоконно-оптичному кабелі. У системі WDM сигнали різних довжин хвиль, що генеруються одним або декількома оптичними передавачами, поєднуються мультиплексором у багаточастотний груповий оптичний сигнал, що поширюється далі по одномодовому ОВ. За великої довжини волоконно-оптичної лінії зв’язку в ній встановлюється один або кілька оптичних підсилювачів (ОП). Демультиплексор виділяє з групового оптичного сигналу початкові частотні канали і направляє їх на відповідні фотоприймачі. На проміжних вузлах у лінії або мережі зв'язку деякі оптичні канали можуть бути додані або виділені з групового оптичного сигналу за допомогою оптичних мультиплексорів введення/виведення (ОАDM). Функціональна схема систем зі спектральним ущільненням каналів Основна функціональна схема системи з WDM (для прикладу взято чотири канали) має вигляд, представлений на рисунку (показано один прямий канал). / Тут n вхідних потоків даних (кодованих цифрових імпульсних послідовностей) модулюють (модуляція основною смугою) з допомогою оптичних модуляторів Мі оптичні несучі з довжинами хвиль Іі. Модульовані несучі мультиплексуються (об’єднуються) з допомогою мультиплексора WDM MUX в агрегатний потік, котрий після підсилення (з допомогою бустера або потужного - МУ) подається в ОВ. На прийомному кінці потік з виходу ОВ підсилюється попереднім підсилювачем – ПУ, демультиплексується, тобто розділюється на складові потоки – модульовані несучі Іі, котрі детектуються за допомогою детекторів Ді (на вході котрих можуть додатково використовуватись полоскові фільтри Фі для зменшення перехідних завад і збільшення завадостійкості детектування), і, нарешті, демодулюються демодуляторами ДМі, що формують на виході вихідні кодовані цифрові імпульсні послідовності. Крім МУ і ПУ в системі можуть бути використані і лінійні підсилюв...